ТРОЯНДА
Поетичний образ старовинної народної казки про сплячу красуню виник із спостережень над дикою трояндою - шипшиною. Подібно до сплячої красуні, дрімає бутон троянди під захистом гілок із гострими колючками і пишно розцвітає під першими променями весняного сонця.
Квітка троянди за красу й аромат з давніх давен користується любов'ю та шануванням. Змінювались смаки, минали захоплення нововідкритими рослинами, які красиво цвіли, швидко зникала мода на тюльпани, гіацинти, камелії, орхідеї, а троянда завжди залишалась неперевершеною царицею квітів.
Привезена зі східних країн до стародавньої Греції, троянда присвячувалась богині краси - Афродіті. Величезні сади з троянд оточували храми цієї богині. Трояндами вистеляли шлях воїнів, які поверталися з перемогою.
До нас дійшли легенди, перекази, що пелюстки троянди почервоніли від крапель крові з ніг Афродіти, коли, розшукуючи убитого Адоніса, вона діткнулась колючок.
Є й інша легенда.
Покровителька мисливства Діана приревнувала свого коханого Амура до вродливої німфи Розас. Діана вирішила помститись красуні. Вона підстерегла німфу, схопила її і в люті кинула у колючі зарості, звідки нещасна Розас уже не могла вибратись. Геть зранена колючками, вона й померла тут, стікаючи кров'ю. Довідавшись про трагедію, на місце злочину примчав Амур і став проливати гіркі невтішні сльози. І від сліз цих сталося диво: колючі зарості ожили і заяріли червоними невимовна прекрасними квітами.
Римляни нагороджували трояндами за визначні заслуги, вінком з троянд прикрашали голову переможця. Вірячи, що троянда вселяє мужність, римські воїни замість шоломів одягали вінки з троянд, на щитах вибивали зображення цієї квітки.
Троянди пошановували і наші давні пращури - слов'яни. У них ця рослина - символ розквітлих дівочих почуттів. Вона символізувала молодість, красу, ласку. З давніх-давен з цією рослиною пов'язані високі й найшляхетніші людські якості: краса, досконалість, радість, любов, слава, гордість, мудрість, молодість.
Вінками з них увінчували переможців і зараз вінками з троянд уквітчують школярів-випускників, які отримують атестат із золотою чи срібною медаллю.
Символікою овіяні й окремі частини троянди: її зелень — це радість, колючки - печаль, квітка - слава, бутон - символ безконечності.
У християнських віруваннях троянда символізує божественну любов, перемогу духа, мучеництво, милосердя, всепрощення.
Вважається, що:
• Червона троянда - символ земного миру, материнства, смерті, захоплення, пристрасті, сором'язливості.
• Біла - духовності, чистоти, дівочої цноти.
• Червона і біла - єдності.
• Колючки - символ страждання.
• Вінок з троянд - це небесна радість, нагорода за доброчинність.
• Пелюстки троянд - душі праведників.
Прислів'я та приказки
Буває, що і на палі рожа виростає,
У кожній троянді є колючки.
Рожа і межи кропивою рожею зістане.
Рожа червона і та блідне.
ВИШНЯ
Образ вишні, як символ України, ми зустрічаємо у Тараса Шевченка. Вишня символізує образ жіночий. З нею, насамперед, асоціюється почуттєвий світ дівчини, тривожна, очікувана й неповторна пора дівування. З вишнею порівнюється краса дівчини, її молодість, незайманість. Прекрасне дерево символізує материнство.
Повір'я
Хворих дітей приймали крізь розколоту зумисне вишню, яку потім зв'язували, щоб зрослась.
Гадали, якщо вишня зрослася, то дитина видужає.
У деяких місцевостях України дівчата так ворожили про заміжжя: пересаджували узимку молоду вишеньку в діжку і тримали у теплій хаті.
Якщо прижилася і зацвіла, то була добра ознака.
Загадки
1. Червона копночка, а всередині - кісточка.
2. Червона дівонька, біле дитя.
3. Червоний колір, а винний смак, кам'яне серце, чому то так?
4. Чого ти став та дивишся? Зірви мене - поживишся!
5. Сиджу на дереві кругла, як куля, червона, як кров, добра, як мед.
6. За лісом, за пралісом біле плаття висе.
7. Навесні зацвіте білим цвітом, а в жнива - червоним плодом.
Прикмети про вишню та інші розові
Якщо з вишні листя опаде до 14 жовтня, до Покрови - зима буде тепла, якщо ж до цього таки дня вишня зелена - зима буде люта.
Поки листя з вишень не опаде, скільки б снігу не випало - ненадовго: відлига зжене.
Горобина цвіте пізно - осінь буде довгою і грибною.
Горобина рано цвіте - багато вівса буде.
Черемха цвіте перед останніми весняними приморозками. Якщо у квітні зацвіла тернина - будуть ранні жнива і гаряче літо.
Зародила горобина - на дощове літо, ні - на посуху.
Якщо на квітучій горобині роєм гудуть бджоли, тривалий час буде суха гарна погода.
Якщо у другій половині серпня зацвіла ожина - осінь очікується теплою.
Багато ягід на горобині - осінь буде дощовою, мало - сухою.
Великий урожай горобини - на морози взимку.
Поки листя з вишні не опало, скільки б снігу не випало, зими ще не буде.
Неврожай тернових ягід віщує лагідну зиму і навпаки.
СУНИЦІ ЛІСОВІ
На лісових полянах, узліссі, на вирубках, серед кущів або у світлих соснових і березових лісах ростуть суниці лісові. У травні-червні серед густої зелені трави виблискують біленькі квіточки суниць, а потім червоніють запашні плоди.
Плоди суниць лісових тамують спрагу, збуджують апетит, покращують травлення, виявляють сечогінну й жовчогінну дію, мають антимікробні, протизапальні й потогінні властивості. Особливо корисно споживати їх у свіжому вигляді. Позитивний терапевтичний ефект спостерігається при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, гастриті, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, коліті, жовчнокам'яній та нирковокам'яній хворобах, захворюваннях селезінки, цукровому діабеті та анемії. Настій сушених плодів п'ють при авітамінозі С та інших авітамінозах. Свіжий сік або настій із сушених плодів використовують як протизапальний засіб та для полоскання носоглотки, як антимікробний засіб для лікування дрібних ран і порізів, у дерматології й косметиці (виводять веснянки, плями на обличчі, лікують вугрі, лишаї та екземи).
Дехто любить збирати плоди суниць у букетики. Гарно, коли на тонких ниточках червоніють пахучі плоди. Але ця красота дорого обходиться рослинам. На рослинах залишаються незаживаючі ранки, суниці довго хворіють і можуть загинути. А тому треба збирати її плоди, а не всю рослину. Охороняйте ці цінні і корисні рослини!
Прикмети
На ніч і перед дощовою погодою квітки суниць закриваються і опускаються донизу.
| 
