Переволочнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Школі

Ти стоїш проти неба вічного,

Як лелека над шляхом стоїш.

І хоч роки спливають річкою,

Безліч мрій-сподіванок таїш.

              Ти немов на журнальному глянці:

       Он гайок, он живлюща вода,

             Сонце сходить з-за Удаю вранці

І за Удай надвечір сіда.

  Вибігають з твойого порога

 Всі стежки по найдальших краях.

Ти даруєш широкі дороги,

Простеливши Козацький шлях.

А коли залопоче крильми

Галаслива, дзвінка дітвора,

          Ти білієш, як гордий вітрильник –

   В море знань вже пора, пора!

 Сієш добре, розумне  й  вічне,

 Рониш в душі барвистий цвіт,

 Поки школа є, вчитель і учень,
 Нескінченно стоятиме світ.

          Нижеш роки спокійно й поважно,

          Сміх дитячий – на душу бальзам.

       Он крізь віття зоріє розважливо

        Твій ровесник – столітній храм.

Поклонюсь тобі низько-низько

І молитвами висвічу путь. . .

Школо рідна, надії колиско,

Нині, присно й навіки – будь!