КАПУСТА

Капуста відома з давніх-давен. Уже в Ізборнику Святослава, датованому XI століттям, згадується про капусту. Слов'яни не тільки поліпшили способи вирощування цієї рослини, вивели нові сорти, а й винайшли нові способи пе­реробки і зберігання капусти - квашення.                          

Олександр Македонський наказував годувати своїх воїнів капустою, і це додавало їм сили, хоробрості, витривалості.

У стародавній Греції вважалося, що капуста містить усі відомі сім благ:

гаряче і холодне, сухе й вологе, солодке і гірке, а також гостре. Древні гре­ки говорили: "З'їси капусту перед тим, як пити, - не сп'янієш, з'їси опісля - хміль розжене".

Загадки

1. Чия голова не має ніг?

2. Стоїть пані, чепуриться, бо одягла сорочок триста.

3. Головата, женжериста, сорочок наділа триста, а нога одна.

4. Стоять рядами, міцні головами, густо-густо.

5. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках.

6. Вузлувата і листата, а доспіє - головата.

7. Лата вверх лати, а всередині — хата.

8. Латка на латці, а посередині - гризь.

9. Часто літом надівала по новій сорочці, а на зиму по­скидала й посолила в бочці.

10. Зозулиста, серебриста, сорочок наділа триста.

11. В літі - тверде й кругле, а зимою - дрібне й мокре.

12. Сидить баба серед літа в сто сорочок одіта.

Прислів'я і приказки

                І межи капустою доброю буває багато гнилих качанів.

 Капуста гарна, та качан гнилий.

 Капуста ще на грядці, а ти вже на голубці зуби гостриш.

 Кожна капуста має свою голову.

 Капуста тлуста, сама йде в уста.

 Якщо в домі є капуста, то людина не буде тлуста.

 Хто капусту щодня споживає, той себе добре почуває.

Поради

• Капусту садять натщесерце, щоб гусінь не з'їла.

• Основну посадку треба проводити 25 травня на Івана Головатого.

• Беручись за першу розсадину, треба спершу перехреститися і промови­ти: "Дай же, Боже, час добрий! Щоб моя капустонька прийнялась і в головки складалась!"

"Щоб моя капусточка була з кореня корениста, а із листу головаста!"

"Щоб не росла високо, а росла широко!"

Після посадки на грядку ставлять горщик угору дном, накладають на нього камінець, а зверху білу хустину полотняну. Це для того, щоб капуста була "туга, як камінець, головата, як горщик, а біла, як хустина".

• Останню розсаду висаджують в клячальну суботу (напередодні Зеле­них свят), якщо ця субота припадає після 25 травня.

Прикмети

У діжці з капустою меншає води - буде холодно.

 Розсада капусти добре п'є воду - буде сухий сінокіс;

                 погано вбирає воду - сінокіс буде мокрий.

ХРІН ЗВИЧАЙНИЙ

В давнину у кожній хаті стояло відро з питною водою і обов'язково пла­вали в ньому два корінці хрону. Така вода довго зберігалася свіжою, мала приємний смак і сприяла виведенню з організму надлишків рідини та солей сечової кислоти.                            

Люди, особливо похилого віку, які пили цю воду, відчували легкість у ногах та поліпшення рухливості суглобів, зменшення болей — розсмоктувалися подагричні солеві відкладення, лікувався ревматизм.

Соком хрону, розбавленим водою, дуже добре полоскати рот і горло при зубному болю й ангіні, стоматитах і фарингітах, а також для дезинфекції та ос­віження ротової порожнини. Фітонциди хрону, лізоцим та ефірна олія затриму­ють розвиток золотистого стафілококу та вбивають віруси грипу групи А.

При радикулітах, м'язових болях у спині й попереку, сильних болях у су­глобах користуються натертим хроном для короткочасного розтирання. Од­нак, слід пам'ятати, що тривала дія хрону може викликати сильні й глибокі оп­іки, які погано лікуються.

Використовують хрін, щоб позбутися вугрів. Для цього змішують хрін зі сметаною і наносять на обличчя на 10-15 хвилин.

Хрін з оцтом дають понюхати при непритомності і головному болю.